З мого страждання проросла веселка.
Я відпустила зболену печаль,
Зневіру поховала у пуделка.
Сушило сонце сліз моїх кришталь.
Душа сміється-грається з весною,
Всміхається дитинно до ріллі.
Отак мене торкнулися луною,
Вертаючись додому журавлі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336692
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2012
автор: Олена Іськова-Миклащук