Прийшла золотокоса осінь.
Торкнулася усіх дерев, крім сосен
Усе позолотила в колір згубний.
Махнула рукавом і листя жовте.
Легенько, у танку осіннім.
Немов зоря із неба.
Кружляє легко й падає додолу.
Зітхає важко й стелить ковдру.
На свою матір, землю українську.
Щоб так зігріти, як прийде зима,
Та ще триває осінь золота.
Усе у золоті блистить,
Ліси, гаї й сади.
Все жовте листя поставало.
Із півночі дмухнув безжальний вітер.
Жорстоко рве з дерев листочки,
Щоб швидше вже прийшла зима-царівна.
Змахнула б рукавом,
І стало б усе біле.
4.11.2004р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336572
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2012
автор: mari4ka8