крик душі

може,  ми  вже  не  зустрінемось,
бо  доля  стерла  всі  стежки,
і  все  минуле  просто  зникло  -  
у  кожного  своє  життя.
може,  ми  з  тобою  зовсім  не  одне  для  одного
а  ті  думки  лише  наївні  мрії,
й  повинні  бути  з  іншими
наче  нічого  й  не  було.
може,  нам  тепер  треба
при  зустрічі  відвертати  очі,
а  потім  йти,  ковтаючи  сльози
і  намагатися  заспокоїти  шалене  серцебиття
може,  лежачи  на  ліжку,
нам  дано  лише  згадувати,
згадувати  і,  захлинаючись  сльозами,
ненавидіти  свою  тупість
і  відчуваючи  біль  у  грудях,
намагатися  заглушити  його,
щоб  не  стало  нестерпно  боляче,
щоб  не  почати  кричати  від  безсилля

може  ми  не  одне  для  одного...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336393
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2012
автор: girl-poletje