Ти любиш слухати як шепоче вітер,
як мріють між собою сили природи,
як місяць здригаючись дарить зорям квіти,
І в шовковому волоссі ніжності блукають ноти.
Ти любиш в долоньках просипатись росою,
і дотиками торкатись глибини казкових снів,
в літку по калюжах,ти танцюєш лишень босою,
зриваєшся від дотиків тисячею метеликів.
Ти любиш коли вуста змащені липовим медом,
І складати вірші коли на дворі співає гроза,
чекати коханого що ранку на кінчику неба,
і мрієш хоч раз подивитись як опадає сакура.
Ти любиш сприймати музику серця частинами,
відроджуватись в ній і знову в ній помирати,
ти любиш узимку об’їдатись варенням з малини,
і коли самотньо читати під настільну лампу Ремарка.
І ти любиш плакати щоб ніхто ніколи не бачив,
схлипувати коли серцем чуєш його голосу звуки,
згадуєш завжди тих хто для тебе щось значив,
гріючи до гарячого трав’яного чаю свої руки,
Ти любиш тАкож Його, бережно й тендітно,
на ниточці тримаючи всі свої сни й почуття,
ти захлинаєшся ним …і твою усмішку ледь помітно,
коли там у снах він на вушко шепоче… моя….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336364
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2012
автор: MADLEN