Я став судити ближнього свого
Мовляв не чесні всі, і дуже якісь злі
Не помічаючи в невігластві того,
Що все це тільки в мене в голові.
На світ я сердився, що створений не так,
Що ходимо усі, немов в пітьмі,
Що навкруги панує безлад і бардак
Але це знову тільки в мене в голові.
Створіння Боже захотів перемінити
Шукаючи гармонії в собі
І не знайшовши відхотілось раптом жити,
Бо треба все міняти в голові.
Якихось ліків, випити вже треба,
Щоб все пройшло, як у дурному сні
У мене є нагальна тут потреба,
Щоб хтось навів порядок в моїй голові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336314
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.05.2012
автор: Комаровський Сергій