сповідь.

коли  я  снив  Бога  на  прокурено-чорнім  дивані
кохався  в  під"їздах  зливав  вірші  в  мережу
з  бодуна  прокидався  не  сам  у  запльованій  ванні
перед  ранком  вмирав  і  курив  на  балконі  дешеву  траву
коли  в  переїздах  лишалися  зовсім  не  різані  вени
а  зломлені  ребра  зросталися  в  тілі  не  рік  і  не  два
туберкульоз  десь  там  глибоко  тлів  у  легенях
в  кишені  були  цигарки  "як  скінчиться  трава"
коли  небо  тріснуло  навпіл  розпоровши  мені  всі  зап"ястя
розрубало  артерії  і  зрушило  втрачений  сон
причинило  вікно  над  венозно-порожнім  причастям
аритмію  гудків  впустило  у  мій  телефон
на  квитках  у  театр  друкувалась  реклама  дешевого  пива
цілували  чужі  повіки  посеред  ночей
а  фантоми  автобусів  болю  чекаючи  дива
здирали  сітківку  з  моїх  синьо-чорних  очей
напиватися  всоте  і  снити  підшкірного  Бога
залишати  в  під"зді  молитви  і  курити  дешеву  траву
над  розпореним  небом  під  чорним  асфальтом  дорога
якою  я  йшов  в  лунатичну  залежність  від  сну

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336204
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.05.2012
автор: Міра