Безмірний простір в’язень часу -
У хвилях, рівний рух баркасу.
Взаємно віддані, ці жорна
Толочать миті неповторні.
Хіба у нього є сьогодні -
А потім тоне все в безодні.
Не має виміру, ні меж…
Чи швидше йде на шпилях веж?
Одвіку стане все стіною,
Коли пізнає стан покою.
Можливо все тоді розтане -
Бо держать світ, його, кайдани.
04.05.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336152
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2012
автор: Андрій Гагін