Я вклоняюся вам до землі, ветерани
Й тим, солдатам, що своє життя віддали,
Ви землю нашу від ворогів захищали
І кров свою на полях боїв пролили.
Тепер та кров горить маками червоними
На луках, у горах серед духмяних трав,
На могилах, де сплять сини снами мирними
І там, де воїн, свою голову поклав.
О, скільки тих, зрівняних могил, є на землі
І скільки синів, що в ті роки полягли,
І не дочекалися їх з війни матері,
Думали, що повернуться живі вони.
Пройшли роки, вже і їх нема давно з нами,
Пішли матері за своїми синами,
До Бога, до раю зі всохлими сльозами,
Щоб серце вже не боліло й не картало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336112
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 09.05.2012
автор: Макієвська Наталія Є.