... я намагаюсь подарувати тобі щось схоже на свій голос. Заплітаю невидимі коси твоїм донькам і йду геть, зачувши брязкіт світанку. Я прикіпаю щораз дужче до кожної літери твого імені і опиняюся серед мертвих юнок, чиї імена вже не згадують чи просто не вимовляють...
Ми знаходимося в кількох лісах чи ріках одне від одного. Всіляке каміння під натиском байдужості тьмяніє і припиняє мовчати. Слухай, слухай, слухай... Кращого імені для початку таки не придумаєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336037
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2012
автор: Biryuza