Побачила ТЕБЕ я вперше…,у кафе,
Із друзями тоді щось святкував,
Зустрілись поглядами… і твоє лице
засяяло, немов мене впізнав…
Легенька іскорка торкнулась мого тіла,
І очі зразу наче застелив туман.
Ти підійшов і.., як я захотіла…,
Щоб пригорнув…, і охопив дурман.
Приємна музика повільна зазвучала,
Твій дотик.., й ніби струм мене пройняв,
Що робиться зі мною…я й не знала…
А Ти мене... вже обережно цілував..
На вушко щось відверте шепотів…,
А я немов у сні уже літала…,
Так пристрасно тоді мене хотів… ,
А я такого ще, як ти й не знала…
Так близько були вже наші тіла,
Неначе в сні з тобою танцювала
І лише думка: «Не твоя я...,не твоя…»
Для чого ж щастя я з тобою малювала?
Мене додому інший проведе,
Чому ж так крутиться від ТЕБЕ голова?
Коли ж дурман нарешті цей пройде?
Неначе випила хмільного я вина…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336002
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.05.2012
автор: Настя Ковал