За ордени я вболіваю,
Що продають, як «секонд хенд».
Так хочеться цю сіру зграю
Прилюдно розчавити, вщент.
А ті, чиїсь сини й онуки,
Батьків продавши імена,
Торгують ордени на штуку,
Для них це – бізнес, не війна.
Владущі невидющим оком
В День Перемоги – День Війни,
Ввертають, ніби ненароком:
«Чиї там бавляться сини?»
Війна пекельна міднолобим
Лиш офіційний атрибут.
В гробах риплять батьків суглоби
Так, ніби на війну ідуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335978
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.05.2012
автор: Г. Король