вранішньо-кавове.

на  моїй  кухні  зовсім  не  вистачає  місця  -  
вона  переповнена  пустими  філіжанками
(хоча,  які  ж  вони  пусті,  туди  його  трясця?
кавова  гуща  осіла  чорнильними  плямами)

моя  ванільно-рожева  потаємна  кімнатка
завалена  новими  непрочитаними  книгами
та  все  тими  ж  пустими  горнятками
я  ж  вічний  Бальзак  -  кавую  лиш  літрами

тут  немає  місця  ні  для  чого  святого
(окрім  тих  же  свіжо-пахучих  книг)
сюди  не  внесеш  вже  нічого  нового,
тепер  це  лиш  місце  кофеїнових  примх

моя  простора  ванна  кімната  кольору  беж
не  терпить  у  собі  зайвих  щіток  зубних  -
попри  наявність  міцних  просторових  меж
проникає  так  стрімко  присутність  чужих

моя  привітна  неприбрана  кухня
колекціонує  той  осівший  на  чашках  осад;
моє  спустошено-повне  тіло  дурня
саме  перетворюється  в  кавовий  посуд

для  татуювань  на  моєму  посуді-тілі
також  не  знайдеться  вільне  місце  -  
зовсім  не  переслідуючи  такі  цілі,
набив  партак.  величиною  з  серце.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335910
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.05.2012
автор: мАліна