Я візьму і викинусь з вікна, на якому памороззю був
намальований дракон,
візьму і викинусь з вікна поруч якого ти любила малювати кола
цигарками
повітря знуджене сексуальними приниженнями двогорбих верблюдів,
співай мені по-німецьки, зроби мені закордонний паспорт
вирубай мені серце на плечі,
а бог після моєї смерті зробить мені тату на грудях
у вигляді церкви,
в якій стоїш ти і куриш ящірку осені,
ящірку серпня
і сонце немилосердно поливатиме променями спраглу землю,
заспівай мені німецькою,
як це колись робив Ліндерман.
Заспівай мені німецькою про море,
яке не знало печалі, в якому водилося багато риби,
русалок, рибалок, вантажних кораблів.
Не заважай мені своїми газетами
я хочу до бога до мого батька,
що витатуював мені церкву з тобою всередині,
і всі двері на замках,
і всі птиці залишились без корму,
і всі звірі втопились у морі.
Суїцид всім сучасних словникам і перекладачам епохи бароко
я хочу тебе як спрагле повітря В’єтнаму і я вже би швидше скочив
не дивлячись униз, бо я вже п’яний достатньо для спроби самовбивства
та чи це буде трактуватись як спроба самогубства,
хтось зробить з цього телевізійну новину,
хтось буде купатись в калюжах крові,
хтось буде пити лайм на місці моїх пробитих гірляндами рук.
Зараз 31 грудня і я зроблю це, це буде мій персональний катехізис,
мій персональний апокаліпсис,
мій персональний катарсис,
але перед цим дійством заспівай мені німецькою,
почитай мені вірші Ліндермана,
про могутні німецькі землі,
про могутню природу Німеччини,
про сонце
що буде sonne,
про ріки, про геїв,
на гей – парадах, про море,
в якому будуть топитись кораблі,
про телевізори тошиба,
які будуть тонути в цьому морі,
про замерзлих пінгвінів антарктики,
котрі немов сильні солдати Америки,
копають собі хвостами могили.
Мене вже не наздоженуть ні птахи Півдня,
ані солдати Півночі,
ані рятівні гелікоптери,
Я кидаюсь на захід вітрам,
На Схід від нафтових свердловин.
Я кидаюсь і залишаю лиш тінь від себе.
тримай холод моїх рук, лови мій погляд,
погляд моїх розбитих об асфальт ніг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335904
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2012
автор: ImmortalPsycho