нас ніхто не покличе кружляти в повітрі,
хитрі здогадки крізь,
якщо можеш мовчи
або ж краще з безвиході вистріль.
я для нас збережу цей обачливий вечір
і постріл,
втаємничу його,
наче стали сліпі
і тепер остаточно дорослі...
готуючись до польоту,
знімаю з шиї зірки.
твій гіркий аромат обпікає дощами,
я пишу стислий лист
і останній...
до мами.
так втрачалась в тобі
і чекала надміру супротив.
повороти нудоти,
яка мала присмак доріг.
ми повинні піти,
розганяючись, просим мовчання.
хтось свій шлях скоротив,
хтось не вірив, що можна востаннє.
потім сіре тепло
і кімната від слів як від глуму.
вас тоді не було,
то тепер хай не буде і суму...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335787
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2012
автор: Biryuza