Набридло знов писати про кохання,
Про почуття і соплі на душі,
Про всю фігню, що коїться у серці,
І про любов до Вас, Мелонамін.
Мабуть не скажу я всю правду,
Не проміняю дружбу знов на самоту.
Бо знаю точно, моя мила,
Що не любитиму тебе одну.
Тебе забуду, так собі гадаю
Піду у ліжко іншої, проте
Чомусь тебе у ній я упізнаю,
Чомусь знов гірко стане «все оте»
Мабуть слабак я і невдаха,
Можливо просто сили на межі,
Можливо ти така хороша
Проте причина певно у мені.
Бо в тебе інший є хлопака,
І саме ним тривожиш свої сни,
Втрачати дружбу я не стану
Щоб знову сумувать без тебе? Ні!
Залишусь другом, або лиш знайомим
Залишусь просто хлопчиком в душі,
І вірю, що в найближчім часі
До тебе я остигну назавжди.
А поки буду я картатись,
І мучитись питанням «Так чи Ні?»
Я спробую, проте не злись, Яринко,
Що я писав поезію, Тобі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335708
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2012
автор: Mr.Keyn