Сама. Нікому не потрібна.
Вдивляюсь крізь зорі в темноті ночей.
Сама. І від самотності не вільна.
Й мовчазний біль у глибині очей.
Сама. І телефон мовчить так підло.
В душі лиш важкість й пустота.
Сама. І у кімнаті темно, хоч є світло.
Така нестерпна чорна тишина.
Сама. Я знов лишилась одинока.
Давно нема ілюзій і спокус.
Сама. І ностальгія в серці так глибоко.
Лиш ностальгія у душі. А в серці – блюз…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335671
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2012
автор: Тетяна Хоронжук