Не впізнаю тебе , ну хто ти ,
А серце тьохкає , лечу .
І не можливо зупинити ,
Цю зустріч нашу , як біду .
Через роки через печалі ,
Твій образ якось тихо зблід .
Лише душа моя з вуалі ,
Назустріч йшла тобі услід .
Печаль моя любове перша ,
Прийшла , схилилась до воріт :
Від хвилювання наче вперше ,
Стою , як вкопаний ведмідь .
Давно я сам і ти самотня ,
У вирі вимріяних снів .
То мабуть воленька Господня ,
Прийшла з вчорашніх почуттів .
Схватило в серці щось й понесло ...
Для нас схилились небеса .
Кохання в полумї воскресло ,
Як в травах вранішніх роса .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335616
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2012
автор: Дід Миколай