Хто знав, що все так обернеться?
Якби мені хоч підказали,
Що так бездушно обірветься
Те, що ми тільки починали.
Все те, що ми лише створили,
Те, що хотіли, відчували.
Нехай би краще вже убили,
Ніж мою душу розтерзали.
Всю мою душу, всі надії,
Все на уламки розірвали.
Коли нарешті потепліє,
І зникнуть льодяні кайдани?
Коли своє розбите серце
Я зможу заново зібрати?
Воно вже ледве-ледве б’ється,
Та все ще може відчувати.
Хто знав, що буде так боліти?
І хто навчить боротись з горем?
Час не лікує, ні, не вірте,
Час просто вчить нас жити з болем.
06.05.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335561
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.05.2012
автор: Альбіна Кузів