Може це так має бути, житя сповнене отрути?!
Ти випий це, як насолоду і біль сприймай, як нагороду.
Не плюй у душі як у воду, люби й не сонячну погоду.
Походу всі ми трішки дивні, на дні думок всі зависаєм,
І наші мрії швидкоплинні, мільйон питань що їх незнаєм!
А маєм часу лиш хвилинку на приколи і усмішки,
Ти сам створив таку картинку в якій живеш, завжди, не трішки!
Зажди із висновком своїм і не роби поспішних рішень,
Твоє життя пройде, як дим, і краще стане, а не гірше.
Грішні всі і це нормально, ритм не завжди однаковий.
Пусто холодно у спальні, але твій настрій буде кльовий.
Вір в найкраще не здавайся, хай навіть здохне наше сонце,
І це не сон, живи не лайся...і хоча мозок твій у трансі,
Ти по життю йди як у вальсі, все буде круто ти не парся!
Хай будуть плавні твої дії, реалізовуй власні мрії.
І відсилай їх у конверті...Малюй себе сам на мольберті ,
Бо твій це світ ти ж чародій, отже веселись й радій!
Ми маємо таку уяву де можемо усе робити,
Ти завари гарячу каву... а далі знаєш сам як жити...
06.05.2012р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335545
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2012
автор: ЕТ