Не знаєш…

Не  знаєш  завтра,  -  що  й  куди,  -
Шляхи  незвідані  Господні.
Від  праць  себе  огороди,
Спочинь,  душе  моя,  сьогодні.
Думок  тривожних,  клопітких
Позбався,  очі  в  небо  звівши,
Там  голубінь  свята  для  них
Дарує  травня  теплі  вірші.
Серед  лугів  квітучих  стань,
Поринь  в  обійми  кольорові,
Немає  будніх    нарікань
У  сонцем  вигрітій  діброві.
В  майбутнє  не  пали  мости
З  причин,  що  гробові  там  плити,    
Є  щастя  в  ньому,  тільки  ти
Зумій  в  собі  його  відкрити.

06/05/12

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335374
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2012
автор: Рідний