Замріяні очі, червоні вуста,
Ти довго шукав, ти об'їхав міста.
Ти часто не вірив у щастя під боком
Із кожним все більше вмираючи роком.
Та доля тебе повертала назад, -
Вона приховала від тебе свій клад.
Зеленіїї очі, рожеві уста,-
Теорема любові аж надто проста.
Ніколи не думав, що прийде весна,
І, рідним містечком прямісінько з сна,
Зустрінеш її, наче зіроньку ясну:
"Ніколи я з нею уже не погасну"!
03.05.2012 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2012
автор: перлинка