твої запястя пахнуть грозою…

я  йду  спостерігати  як  падає  дощ,
краплями  брунатного  меду  із  неба,
поглядом  торкатись  милих  його  очей,
ловити  поштовхи  вітру…
більше  й  нетреба…
вслухатись  як  перешіптуються  листочки  зі  мною,
твоїм  голосом,  що  лунає,  наче  з  нікуди…
смакувати...
сприймати    його  по  секунді…
ловити  вдих  і  видих  грудей  амплітуди...
відчувати  його  наче  в  остатнє  в  житті..
вишневим  цвітом  
білим  бузком...
стікаючою  росою…
свіжістю...
ранковість…що  назбирується  в  долонях  
в  мені
відчувати  як  травень  …
як  твої  вії  …
зап’ястя  пахнуть  грозою…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335042
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2012
автор: MADLEN