Я люблю дощ...
за те що він прозорий...
Чи тихий, ніжний він по волі Божій,
Чи грізно б"є в небосхил неозорий,
Змиває бруд. Він на життя не схожий.
Я люблю снігопад...
бо він казковий...
Легкий і чистий, мов небесні сльози.
Той крадений цілунок випадковий
Кидає серце на крихкі морози.
Й гасить його...
Терпкі обійми смерті
РОзкриють таїну-бажання жити.
Печальний погляд і слова відверті
Тамують біль. Минуле не змінити.
Я люблю сон...
за те що він таємний...
Ховає Долю й самоту мою.
Останній подих, вільний крок непевний
Віддам за те що я іще люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334672
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.05.2012
автор: JuliaBasileia