Тягнеться, тягнеться щось непідкорене,
Вільно волошкове, променем сплетене.
Іншим вдавалось приборкати ворона,
Йти до гнізда, що прабатьком відведене.
Широко. Синь розчинилась у дзеркалі,
Літньому, поки небесно квітковому.
Як не стелили дім пір’ям, та деколи
Хтось відлітає з святими хворобами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334668
Рубрика: Акровірші
дата надходження 03.05.2012
автор: Опівнічниця