Дурна попса руйнує зранку мозок.
На склі сьогодні сльози самоти.
І бездоганно весняним гіпнозом
Подіяв вітер: наказав цвісти.
Бо є найлегші пута - у кохання.
(Найлегші із найвадчих?Чи?..Дарма!)
Ці пута - порятунок. Ні сльоза, ні
Широкий усміх їх не обмина.
Купую закодонний паспорт в літо.
У перші гроза візу освячу.
На бланку ставлю підпис - оксамитом.
А мито... поцілунком заплачу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334623
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.05.2012
автор: Лідія Стрельченко