Кілька років писала елегію
і з чорнилом ковтала образи.
Готувала на травах стратегії,
нерозчинні в нічному джазі.
Малювала піском, і тінями
рук тонкі візерунки химерні
запліталися у осінньому
ультра-блюзі украй відверто.
Розчинялась, як сон, в банальності,
захлиналась пекучим гнітом…
Засушилася до формальності
і понеслась життям над Світом.
Кілька років шляху розтрачено,
поцілунками не пройнятих.
Кілька сотень обійм пробачено,
їм нема кого вже чекати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334459
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.05.2012
автор: Діана Сушко