Сьома п'ятниця холодної весни
лоскотала ніжним спогадом руки,
тінь в холодній спальні чекала війни,
щоб відчути ще хоч раз вічні муки.
Срібні голоси сіро-блакитних зим
котилися по склу дрібним намистом,
серед сотень тисяч романтичних рим
одна була, як слід, одна навмисне.
У гарячій крові розтеклась любов
і змінила пори року теплим літом,
на фоні вдесяте пройдених розмов
лиш три слова цвітуть весняним цвітом...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334246
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2012
автор: Наталя Кушнір