Щораз циклічно прирікає смерті
Дим цигарок твої легені...
Удовсвіта випалює їх жменями,
В подобі янгола! Ба, злого генія!
Кусаючи сухі уста відверто,
Всередину вганяє третій цвях намертво.
Між тишею сигнали "межі стерто"
Волієш посилати тій без ймення,
Не личить ж бо звичайне Оля, Ксеня
Такій, що наче із картини, здертій!
Вже кілька раз чотиритомним словом,
Вищав про алергічну заборону...
Про висипи на тілі, кашель, чхання!
Кричав...Вона ж спокійна...Дим...мовчання!
От курва! Перецінь планує вбити!
Але, збудлива, лиш почне палити...
Ти вже не в змозі їй хоч щось заборонити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333990
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2012
автор: Гаоль Лостяр