Мольфар

Я  є  потомственний  мольфар.  
Я  повний  злих  і  добрих  чар.  
Людські  думки,  бажання,  мрії,  
Читаю,  сповнюю  надії.  

У  мене  посмішка  єхидна  на  лиці.  
Людські  серця,  тримаю  в  кулаці.  
Я  пристрасті  завжди  задовольняю.  
І  на  мітлі  над  горами  літаю.  

А  ще  жінок  я  полюбляю,  
В  полон  одразу  забираю.  
Бажання  їхні  добре  знаю  
І  в  своїм  царстві  замикаю  

Та  згодом  все-таки  звільняю,  
Бо  з  ними  спокою  не  маю  
Стаю  сумирним,  наче  слон  -  
Сам  потрапляю  у  полон.  

Це  був  не  принц,  якийсь  заморський  -  
Писав  Серьога  Комаровський.  
Тут  нашій  казочці  кінець,  
А  хто  слухав  –  МОЛОДЕЦЬ!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333889
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 29.04.2012
автор: Комаровський Сергій