Весна галопом зиму вбила,
Бурлить у венах кров.
Сніжинка довго-довго жила,
Але розтала знов.
І рік у рік вона приходить
Дощем природу омива.
Із розуму буває зводить,
Любов у серденька влива.
І очі світяться від щастя,
Горить вогнем душа.
Лише б не сталося нещастя:
"Тихенько, тихо, ша..."
28.04.2012 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333862
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2012
автор: перлинка