Я пам'ятаю все, цей явний сон крізь ночі,
Я пам'ятаю все, усмішку твою, очі.
Я пам'ятаю все, ті зустрічі й чекання,
Я пам'ятаю все, в душі цвіте кохання.
Давай забудем дні, коли все було іншим,
Давай забудем сни, це місто мрій, не більше.
Давай забудем час, огорнений журбою,
Давай забудем все, відпустимо на волю.
Нехай не буде тих обіцянок на вітер.
Нехай не буде сліз, душі болючих квітів.
Нехай не буде лиць, чужого маскараду,
Нехай не буде нас, але не все відразу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333735
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2012
автор: Марія Фурик