Літали до хмар й не боялись,
Що крила опустяться вниз.
Пірнали на дно і сміялись,
Коли нас вкривав й ховав бриз.
Ми життям своїм сповна впивались
І раділи цьому як могли,
І від долі в підвал не ховались,
А до неї ми в ногу ішли.
Ми сміялись і плакали вірячи,
що життя лиш для цього дано.
Ми кричали й мовчали вдвох лежачи,
Запивали всі біди вином.
Ми вважали хвилини годинами
І за ними ніколи не гнались,
Ми кохали і були щасливими,
Позавчора і вчора і зараз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333572
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2012
автор: Катя Фея