ти пахнеш гостинністю
коли безнадійно обманюєш час
або ж коли починаєш співати без голосу.
тоді цей запах будує мене поруч,
зводить немов затишну домівку
для чекання прийдешньої смерті
і осені.
ти спалюєш моє волосся
і листи дітей з проханнями до святих.
ти з тих, хто не відчуває холоду,
а бачить його, плекає
до наступного повітряного цілунку.
ти пахнеш гостинністю,
кличеш щебетом пташенят,
що вилітають з кожної тиші.
ти дорослішаєш, вдивляючись в мене,
залишаючись на уявній відстані
чи гостюючи на моєму ліжку відсутності.
загортаючись в ковдри розмов
ми засинаєм,
пронизані ароматом гостинності.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333440
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2012
автор: Biryuza