Музика сумна, лягають на папір рядки.
Спогад. Я, здається, втрачаю тебе назавжди.
Останній подих літа, знову осінь, метушня!
Я не плачу, то лише кричить моя душа.
Дивний світ, в якому ти вже не зі мною…
Я не стану слабшою, та я зіллюсь з грозою,
Громом зареву, дощем до тебе пригорнусь,
І з ніжним твоїм тілом каплею зіллюсь.
Невидимо торкнусь до твоїх спраглих уст.
Ти пригадаєш любий ту нашу ніч безумств.
Я зараз йду, залишивши в тобі свої сліди:
Ти надто дорогий мені, щоб відпустити назавжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333240
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2012
автор: Оле Чка