ДОСВЫТНЯ СОНАТА

Під  ранок  розбудив  мене  цей  дощик  в  ля  мінорі
І  все  найкраще  залишилося  у  сні.
Я  знаю  тепер  холодно  надворі
Та  холодніше  в  мене  зараз  на  душі.

Журби  осінньої  приніс  ти  повен  човен
Про,  що  наспівуєш  в  осінній  темноті.
Напевне  ти  воскреслий  пан  Бетховен,
Що  проливаєш  такі  лагідні  пісні.

Не  розчитаю  твої  ноти  я  ніколи,
Але  я  так  скажу  тобі;
Догадуєшся  ти  про,  що  я  мрію,
Та  не  поможеш  ти  мені.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333222
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.04.2012
автор: Комаровський Сергій