Знай: Вірила, любила, чекала.
Щоразу чула твої я голоси.
А в серці іскорка остадня догоряла.
Пекла і жалила сильніше від оси.
Та дні за днями швидко пролітали,
Згасали з ними й спогади мої.
Все кольорове чорно-білим стало,
Про тебе, не виразні залишило сліди.
Вже й обличчя твоє смутно пам"ятаю,
І не стараюся знайти поміж людей.
Все, що було, я забуваю...
Єдине, що бачу,
В небесах відзеркалення твоїх очей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332972
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.04.2012
автор: lastivka