Іван зранку на вокзалі на автобуса чекав,
На посадочній платформі з земляками розмовляв
Ще здалеку на пероні добре бачив він,
Як міліціонер за чоловіком гнався навздогін.
Рідній міліції, без вагання, надав допомогу,
Коли втікач біг повз нього, він підставив ногу.
В того ноги підкосились, впав як деревина,
На асфальті від тертя роздерлась штанина.
На подяку від міліціонера Іван сподівався,
Але той оббіг їх й сів в автобус, що вже відправлявся.
Зрозумівши згодом казус - весь оцепенів,
Чолов'яга на автобус встигнуть теж хотів
Потерпілий не барився, як кувалди кулаки,
Довго Іван приховував під очима синяки
Міліції після того, вже не помагає,
Чим скінчитися це може, досвід добрий має.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332475
Рубрика: Гумореска
дата надходження 23.04.2012
автор: Віктор Кущина