Народе мій, ти ж розумом титан

О,  як  я  не  люблю  черствих  людей,
А  ще  таких,  які  плюють  у  душу,
Що  просто  проживають  без  ідей,
У  цьому  списку  певно  я  щось  зрушу.

Я  прикладу  уміння  й  купу  сил,
Щоб  люди  подружились,  обнялися,
Щоб  не  було  не  прибраних  могил,
Щоб  мудрі  у  державі  віднайшлися.

Щоб  керівник  за  крісло  не  тремтів,
Щоб  його  діти  їли  хліб,  як  люди,
В  своїх  думках  я  трохи  захмелів…
Бо  знаю,  що  в  нас  є  Іуди.

Зникає  мова,  кажуть:  не  біда,
Земля  не  родить  -  віддамо  в  оренду,
Хочуть  забрати  букви  і  слова  
І  наректи  паї  землі  –  фазенда.

Народе  мій,  ти  ж  розумом  титан,
Робочі  руки  і  знання  від  Бога,
В  нас  має  бути  гетьман  -  капітан,
Щоб  вивів  нас  на  правильну  дорогу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332340
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2012
автор: Віталій Назарук