Прости мені, Слово.
Давно не зверталась.
Твої монологи,
Які лікували
Від мене ховались –
Напевно боялись.
Напевно відчули,
Що я вже не та,
Що стала чужою,
Німою й ламкою.
Прости мені, Слово,
Тебе зневажала -
Ти було риштунком,
А шпилькою стало.
Ти було рятунком,
Та випнуло скали,
Сиренами-доньками
Ніжно співало.
А я все тонула,
І знала й не знала,
Що жовтими водами,
Чорними крилами, ти
Серце мені огортало.
Прости мені, Слово.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332187
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2012
автор: Lilu_92