Чомусь і я чекав тебе у лісі
І ти прийшла, але не на весь час.
Чому кліщі любові в моїй стрісі?
Чому у запальничці є ще гас?
Мій розум вже убив пориви серця,
Принаймні, я відчув, як хтось стріляв.
Шалені вибухи в мільярди герців.
Апеляціних більш нема заяв.
Люблю Сократа. Істину глаголив.
Ти двічі в одну річку не ввійдеш.
Ти дівчина, як булька з кока-коли,
Бо хоч красива, та не маєш меж.
Присвячено М.Ю.С.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332002
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2012
автор: Андрій Конопко