Не пенсія-
посвист по давнім гріху.
Грішу,
бо її рахую.
За пенсію цю підкувать би блоху,
Купить би блошину збрую!
Синичці спідничку я можу купить.
Короткі штанці- для жаби.
Чи сонячним вітром народові жить?
Знав би?..
Замислишся часом,охмаривши лоб:
Народ-ми?
Синиці?
Мухи?
Подачку пенсійну глядів в мікроскоп,
А видихнув-
всю роздмухав!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331967
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.04.2012
автор: СавчукМикола