Поезія ночі

Ти  спав-навколо  зупинився  час.
Розбились  німо  крики  ночі.
Земля  зняла  свій  плащ  образ
Й  слова  прощення  нам  шепоче.

Ти  спав-колиска  світу  сну
Взяла  тебе  в  свої  обійми.
Чекає  людство  на  Весну,
Й  вона  прийде,  з  Твоїми  віями.

Ти  спав-лимоново  горів  ліхтар,
Повзли  по  стінах  світла  руки.
Не  стерти  спогад.  В  морі  з  хмар
Вітри  не  терплять  мляві  звуки.

Ти  спав-й  не  шелестів  пісок,
Не  плакала  у  піні  чайка  біла.
Не  чути  гір,  бджолиних  сот.
І  тиша  в  темряві-зомліла.

Ти  спав-сміявся  в  щасті  Сон,
Беріг  твій  спокій  ревно  й  вміло.
Всміхнувсь  мовчанням  Ланжерон
Й  чомусь  зітхнув  зніяковіло.

Ти  спав-співало  море  лунко.
Оточений  любов"ю  Світу  спав
І  не  відчув  Його  цілунку
Саме  тому,  що  ти  ж  бо  спав...
                                                   16.06.07

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=33192
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.07.2007
автор: morssa