Двадцять п'ята ще невідома нікому весно
Увірвалась в середину мого де ж я
Погодою схожою на протирічя з зимою
Зізналась мені що плачеш за мною
Проводжаєш мене в покоління старців
Не обличям а думками я завжди
Споглядаю за їхнім втраченим сенсом
За житям що не зміниш й не вернеш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331914
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2012
автор: Migelito