Раз перед дивним богом чоловік представ –
Печально-мудрим богом багатьох людей.
І божество суворо громом прорекло:
«На коліна, смертний! Раболіпствуй!
Служи мені, плазуй переді мною!
Боготвори мою всесильну велич!»
Та чоловік із переляку дременув.
А потім він до Бога іншого прийшов –
До Бога власних почуттів й думок,
Який дививсь з любов’ю
На нього доброоко,
Й, сяйнувши співчуттям,
Сказав: «Моя дитино бідна!»
----------------------------------------------
A man went before a strange god, -
The god of many men, sadly wise.
And the deity thundered loudly,
Fat with rage, and puffing:
"Kneel, mortal, and cringe
And grovel and do homage
To my particularly sublime majesty."
The man fled.
Then the man went to another god,-
The god of his inner thoughts.
And this one looked at him
With soft eyes
Lit with infinite comprehension,
And said: "My poor child!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331846
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 20.04.2012
автор: Роман Колесник