Анатолійовичу...
В нас просто, брате, доля мовчазна,
Ми вміємо закрити вхід у душу,
Тепло, що в нас, не випите до дна,
З тобою разом я ще жити мушу.
Коли ж ти поруч, то цвіте земля,
А нашу дружбу множать сонця чари,
Тоді я знаю напрям корабля,
Чарівні звуки слухаю гітари.
Твоя труба мені несе тепло,
А вірші гріють серце моє й душу,
В житті мені так, брате, повезло,
Я серце цінувати дружбу змушу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331761
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2012
автор: Віталій Назарук