Сам створи, тоді суди.

Кожен  вірш  -  недосконалий!
В  кожному  -  жахливий  збій.
Неймовірний  твір,  та  вдалий
Є  об'єктом  моїх  мрій.

Критику,  що  з  ніг  збиває
Вистою,  та  не  стерплю.
Той,  хто  разить  забуває,  
Що  я  в  нього  не  плюю.

Хочеш  критикою  мазать?
Спробуй  сам  такі  сліди
І  під  нігті  голки  лазять.
Сам  створи,  тоді  суди!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331738
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2012
автор: Андрій Конопко