А може краще бу́ло нам з Тобою не зустрітись?..
Не бачитись, не відчувати серця днину?..
Не пам'ятала б ніжність рук, не прагнула б зігрітись
І Ти б у світі жив, не знаючи провини.
А може ще не пізно втратити для нас останнє?..
Забути мрії, у осінь кинути весну?..
Ти пам'ятай про зустрічі на Львівському вокзалі,
А цю холодну втечу крізь сни свої забудь.
А Ти прости, колись все з часом може й зрозумієш...
Не я народжена долоні зігрівати.
Бо відстані між тернами в розлуках не замрієш...
Прости мені... Тебе навчилась відпускати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331629
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2012
автор: Весняна Осінь