Учень (иця)

Головний  персонаж  нехай  біжить  по  місту,  бо  навіщо  йому  сидіти  дома,  позначу  його  Z,  його  швидкисть  10  км  на  годину,  очі  зелені  та  хижі,  волося  18  см  (  той  переломний  момент,  коли  бабусі  перестають  визначати,  хлопчик  чи  дівчинка),  каштанове,  густе  та  жирне  (його  мили  три  дні  назад,  Z  не  винен,  що  воно  швидко  жирніє  і  він  помиє  його  потім,  зараз  інші  проблеми),  одяг:  чорний  светр  закриваючий  сідниці,коротка  бура  куртка  не  закрита  на  замок,  темні  джинси,  коричневі  гади  на  вісім  дирок.  Бігти  можна  по  двум  причинам:  від  чогось  та  до  чогось  -  наш  герой  побіжить  від...від  чудовиська,  Невідомого  Хтось,  і  його  можуть  наздогнати.  Z  цілеспрямовоно  біжить  перестрибуючи  бардюри  і  йому  щастить,  він  пробіг  ціле  місто,  цілий  день  не  спиняючись  и  не  уповільнюючись,  правда  марно,  чудовисько  теж  не  уповільнювалось  (мабуть  займалось  спортом  та  вело  здоровий  образ  життя  у  вільний  від  роботи  час).  Отож,  Z  та  клята  тварюка  бігли,  пейзаж  змінився  з  урбаністичного  на  помираючі  темно-зелені  терни  та  бідні  на  листя  дерева,  чутна  учнівся  задишка  та  сміх  Невідомого  (відчуває  наближення  перемоги).  Хто  має  чорні  очі,  голова  блискуче  вибрита,  видно  не  гарні  зуби  у  крові  (мабуть  ясна  кровоточать),  одяг  чорний  та  завелий  на  нього  та  брудний  (явно  часто  займається  спортом).  Z  розриває  кожну  перешкоду  на  дорозі  своїми  руками,  які  вже  по  локоть  у  крові  (не  дуже  акуратний  цей  Z,  впринципі  можна  булоб  інколи  і  обігати  перешкоди),  він  не  сповільнюєтся,  не  за  якої  умови  він  не  сповільниться  (звичайно,  якщо  не  помре,бідолаха).  Бачачи,  що  жертва  веде  себе  не  андекватно  Невідомий  Хтось  вирішив  з  ним  заговорити,  щоб  трошки  заспокої.
Невідомий  Хтось:  Привіт,  як  справи?
Z:  ...
Невідомий:  Нечемно  не  відповідати,  коли  до  тебе  звертають.
Z:  Пррр...віт.
Невідомий:  Ти  що  зранку  не  снідав?
Z:  Що  тобі  треба?  -  квапливо,  несповільнюючись  каже  біженець.
Невідомий:  Невідомий  Хтось  (поважно).  Я  хочу  тебе  з'їсти.
Z:  Навіщо?
Невідомий:  У  всіх  є  свої  потреби,  щоб  існувати,  моя  потреба  з'їсти  тебе  тимпаче  так  я  рятую  світ.  Пожираючи  тобі  подібних  я  зменшую  ваші  потреби,  а  то  ви  зажралися  (дивиться  на  Z  зверхньо  та  нахабно  колупаючись  зірваною  гілочкою  в  зубах).
Z:  Чому  я?
Невідомий:  Ви  це  ви,  а  ти,  бо  ти  и  не  тіки  ти,  а  і  вони,  тіки  по  різному,  я  занадто  зайнятий  щоб  пояснювати.
Z:  А  якщо  я  зменшу  свої  потреби,  то  ти  мене  не  з'їси?
Невідомий:  З'їм,  а  потім  зменшиш.
Z:  ...я  жити  хочу  (тихо).
Невідомий:  Тому  я  тебе  і  з'їм.
Z:  Всі  жити  хочуть,  не  вже  всіх  їсти?
Невідомий:  Не  всі,  тих  хто  задоволений  існуванням  я  не  їм,  вони  мені  не  цікаві.
Z:  Ну...хто  ж...ти?  
Невідомий:  Просто  Хтось,  хто  їсть  дорослих  дітей.
Біжать  далі...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331531
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2012
автор: Уявна одиниця