Я не винна і ти теж не винен,
Що зникають щасливі думки.
Мою душу колись споловинив,
Залишились зітхання глухі.
Випив іншу до болю спокуси,
А мені тільки крики лишив.
Я нічого уже не боюся:
Ні світанків, ні стомлених злив.
Чаша повна німих недомовок,
На підлозі розбита душа.
Непрочитана снів передмова
Іншомовна глузлива скрижаль.
Залиши крихту щастя в дорогу,
Хоч краплину. А може нап’юсь….
Сніг кривавий лягає під ноги –
Я до тебе уже не вернусь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331529
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2012
автор: Міщишина Христина