Я так, один. Ніхто не розуміє
мовчання: голос довгих днів,
немає вітру, котрий відкриває
Великі небеса моїх очей і снів.
Перед вікном громада – день чужий
край міста – велетень брудний
лежить, вичікує. Гадаю: може я?
Чого чекаю? Де душа моя?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331417
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 19.04.2012
автор: Артур Сіренко